Новини

Фото. Валентин Грабко демонструє бугая-плідника селекційно-племінного підприємства «Полтаваплемсервіс»

«Полтаваплемсервіс» має власну генетику та бугаїв-поліпшувачів, упроваджує найкращі світові практики для створення високопродуктивного поголів’я.

Акціонерне товариство «Полтаваплемсервіс» у селі Горбанівка на Полтавщині — одне з найстаріших селекційно-племінних підприємств України, засноване понад сто років тому. Спочатку на підприємстві провадили тільки генетику жеребців, а наприкінці 1950-х закупили перших бугаїв-плідників (зокрема, зі Швейцарії) для покращення генетичного матеріалу вітчизняних корів. З 1960-х років почали застосовувати технологію штучного осіменіння корів замороженою спермопродукцією. 

Нині на обслуговуванні товариства — 270 пунктів штучного осіменіння, з яких 80 — сільськогосподарські підприємства, а 90 пунктів — у приватному секторі. Серед інших генетично-племінних компаній «Полтаваплемсервіс» виділяє те, що вона акцентує на поліпшенні молочного поголів’я в приватному секторі, адже частка виробленого ним молока сягає 50% і більше загальної кількості, що споживають українці. Про завдання та проблеми галузі, атакож про те, завдяки чому підприємству вдається бути одним із провідних у своїй галузі за умов жорсткої конкуренції розповів голова правління «Полтаваплемсервіс» Валентин Грабко в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer. 

— Пане Валентине, які основні зміни в генетиці великої рогатої худоби відбулися в Україні за останні роки? 

— За цей період відбулися як позитивні, так і негативні зміни. Серед перших я б зазначив те, що в господарствах проводиться постійне вдосконалення генетичного потенціалу стада, вдосконалення екстер’єру, продуктивного довголіття, якісних показників молока бугаями-поліпшувачами як закордонної, так і вітчизняної селекції. Також збільшилась кількість господарств, які використовують сексовану сперму, хоч вона й набагато дорожча, ніж традиційна продукція.

До позитивних тенденцій у роботі селекційно-племінних компаній можна залічити й більший акцент на використання генетичного матеріалу у формі паєтти. Головні її переваги, порівнюючи з гранулами, полягають у тому, що її можна ідентифікувати, і для кваліфікованого техніка штучного осіменіння її простіше розморожувати. Крім того, паєтти відповідають євростандартам щодо спермопродукції. 

Усю отриману сперму всебічно досліджують на придатність до використання

Значна кількість бугаїв-плідників мають геномну оцінку. Геномне оцінювання дає можливість із перших днів життя тварини визначити, як ефективніше використати її — як племінну чи як товарну. Це величезний крок уперед у науці, адже раніше для визначення племінної цінності бугая потрібно було витратити не менше як п’ять років і 20 тис. доларів. На жаль, в Україні геномне оцінювання поки що не проводиться.

З негативного треба зазначити відсутність племінної служби України та оцінювання бугаїв-плідників. На мою думку, варто повернути таку структуру, але у видозміненому вигляді — це має бути незалежна, сучасна служба, зі своєю генетичною базою, до якої входили б не лише бугаї-плідники, а й материнське стадо для їх геномного оцінювання. 

— Чому це так важливо для галузі? 

— В Україну з-за кордону ввозять багато спермопродукції з різних країн. До частини партій виникають серйозні запитання щодо ветеринарної безпеки, якості та генетичної цінності сперми, дотримання всіх вимог під час її фасування. Так, згідно з правилами, постачальник за ввезення кожної партії спермопродукції має надавати певну кількість спермодоз для перевірки якості, однак далеко не всі цього дотримуються. 

Крім того, разом із деякими бугаями закордонної селекції до України було завезено генетичні захворювання, а від таких запліднювачів годі чекати продуктивного поголів’я. 

— А як би ви оцінили стан селекційної роботи на тваринницьких комплексах? 

— По-різному. Є господарства, що мають селекційні програми та ведуть селекційно-племінну роботу на високому рівні. А чимало таких, що використовують для запліднення корів «доморощених» бугаїв чи низькоцінних тварин, куплених на сусідніх фермах. І це — крок назад, адже генетика — це не сезонна наука, вона створюється роками. 

Для створення високопродуктивного стада потрібні роки комплексної роботи, бо генетика — це всього 25% успіху, а 75% — це паратипічні чинники: утримання, годівля, профілактика захворювань, людський чинник тощо, які мають відповідати всім ветеринарнотехнічним стандартам. Якщо цю специфічну справу на фермі веде малокваліфікований чи не мотивований зоотехнік, то він стане легкою жертвою для менеджерів із красивими каталогами, які переконують, що після застосування їхньої дорогоцінної сперми молоко потече рікою. Для ефективної роботи господарі та спеціалісти ферми обов’язково мають рахувати витрачені фінанси на кожну спермодозу та плідне осіменіння, моніторити інформацію про продуктивність у господарствах, які працюють з іншими племпідприємствами. 

«Полтаваплемсервіс» проводить постійний моніторинг показників бонітування сільськогосподарських тварин, щоб розуміти, чи є наші бугаї конкурентоспроможними, порівнюючи з імпортними. Я з гордістю можу сказати, що ми створюємо потужну конкуренцію виробникам спермопродукції з країн Європи, США, Канади, адже досить значний відсоток корів у господарствах нашої області запліднюють бугаї «Полтаваплемсервіс». До того ж цінова політика нашої спермопродукції суттєво відрізняється від іноземної. 

— Чи відчуваєте сильну конкуренцію на ринку селекційно-генетичних послуг? 

— Конкуренція створює здорове середовище, адже вона стимулює племпідприємство до покращення своєї роботи, якості продукції. Однак у той час, як професійні та порядні конкуренти поліпшують показники своїх бугаїв-плідників, непорядні займаються чорним піаром. Я був вражений, коли один із фермерів заявив, що «Полтаваплемсервіс» — це відстале підприємство, що застрягло в минулому столітті щодо технологій, що в нас давно немає власних бугаїв. Відтоді я завжди беру на ділові зустрічі ноутбук і демонструю відео з нашими бугаями-плідниками. Ця дезінформація про наше підприємство набула суттєвого поширення — і це дуже непорядна позиція наших конкурентів. 

До речі, саме утримання власних бугаїв-плідників дає нам можливість упроваджувати лояльну цінову політику, на відміну від дилерів. 

На жаль, треба визнати, що генетика в Україні перетворилась тільки на бізнес, і за відсутності наукової складової — це біда для держави. 

— Що саме довелося удосконалити в роботі підприємства, щоб відповідати сучасним вимогам? 

— Щоб мати ринковоспроможне сучасне тваринницьке підприємство, власникам чи директорам ферм потрібно постійно покращувати генетичну якість поголів’я. Для досягнення цієї цілі потрібно проводити штучне осіменіння корів від плідників найкращого світового генофонду. 

Тому головне завдання «Полтаваплемсервісу» — вибирати тільки найкращих представників і виробляти високоякісну спермопродукцію. Генетика постійно розвивається, тому ми проводимо перемовини про співпрацю з найкращими племпідприємствами з Європи, США і Канади. Якраз недавно уклали ексклюзивний договір про доставку спермопродукції та бугаїв-плідників з однією з провідних компаній світу. Наразі наше племпідприємство виготовляє й реалізує спермопродукцію бугаїв голштинської чорно-рябої та червоно-рябої, української чорно-рябої й червоно-рябої молочної породи, джерсейської, швіцької, симентальської, абердино-ангуської й інших м’ясних порід.  

Щоб відповідати європейським вимогам щодо якості своєї спермопродукції, у 2014 році встановили лінію для розфасування генетичного матеріалу в паєтти всесвітньовідомої німецької компанії «Мінітюб». 

Для підвищення ефективності роботи ми змінили політику виготовлення продукції: якщо раніше робили акцент на кількості замороженої спермопродукції на одного бугая-плідника, то тепер виготовляємо дози під реалізацію. 

— Які переваги паєттного розфасування спермопродукції? 

— Застосовуються два види заморожування: у відкритих гранулах і паєттах. Останнім часом перевага віддається паєттам. Однак є одна особливість: оскільки герметизація паєтти відбувається під дією високої температури, крайні краплі сперми отримують термічний стрес. Тому під час осіменіння потрібно видавити перші краплі. 

Усю отриману сперму ми обов’язково всебічно досліджуємо на придатність до використання. Після отримання еякуляту і його ідентифікації проводиться візуальне оцінювання на наявність механічних домішок, вираховується об’єм еякуляту (в середньому 8 мл) і концентрація (1–2 млрд сперміїв в одному еякуляті). В розбавленій спермопродукції має бути не менше як 15 млн живих сперміїв із прямолінійно-поступальним рухом. Активність сперміїв або рухливість — один із найважливіших показників в оцінюванні сперми. Основною ознакою сперми високої якості є прямолінійно-поступальний рух сперміїв, що зумовлює запліднення яйцеклітини. 

Спермопродукція проходить карантин, її піддають ветеринарним дослідженням, перевіряють на виживаність. Генетичний матеріал герметизується, маркується, охолоджується, заморожується й зберігається в спермосховищах у рідкому азоті за температури –196 °С. 

— Який відсоток запліднення вашим матеріалом? 

— Висока якість спермопродукції — це родзинка «Полтаваплемсервісу» і велика конкурентна перевага проти інших підприємств. Ми досягаємо цього завдяки вищим вимогам до показників спермопродукції, ніж стандарти — наприклад, у нас більша кількість сперміїв в одній спермодозі (15–20 млн). Отже, ми маємо високий відсоток запліднюваності: у телиць — понад 73%, у корів — 62%, і вихід телят. Тому, коли наша продукція покидає територію нашого племпідприємства, я сплю спокійно. 

На користь співпраці з нашим підприємством красномовно свідчать дочки-рекордистки наших бугаїв-плідників: за результатами бонітування в різних господарствах вони дають від 10 до 13 тис. кілограмів молока за 305 днів лактації. 

Однак, щоб отримати високий запліднювальний відсоток на фермах, потрібна не лише наша спермопродукція, а й здорове стадо, висококваліфікований і матеріально зацікавлений технік з відтворення стада, який вчасно виявлятиме час охоти, оптимальний час для осіменіння, мати обладнаний відповідно до інструкції пункт штучного осіменіння й умови зберігання спермопродукції. 

— Не у всіх виходить створити високопродуктивне стадо. Чому так? 

— Ефективність агропідприємств залежить від правильно поставленої мети генетичного вдосконалення стада й селекційної програми. Багато хто з керівників і власників бізнесу не розуміють, як важливо мати в колективі техніка з відтворення стада. Адже якщо не буде теляти — не буде ні бичка, ні телички, ні високопродуктивного стада. 

Тому крім виготовлення спермопродукції фахівці «Полтаваплемсервіс» надають консультаційну допомогу господарствам у розробленні перспективних програм створення високопродуктивних стад молочної та м’ясної худоби, планів підбору для стада найперспективніших плідників, отриманні статусу племінного репродуктора. Ми всебічно сприяємо підвищенню генетичної цінності худоби і в приватних господарствах: відкриваємо пункти штучного осіменіння, проводимо навчання зі створення стада, УЗД-діагностику тварин. Для керівників і зооветспеціалістів господарств організовуємо й проводимо семінари на різноманітні теми. 

— Яким має бути алгоритм створення високопродуктивного стада? 

— Робота на фермі починається з техніка з відтворення стада. Це має бути не просто висококваліфікований спеціаліст, а людина, зацікавлена в результативності своєї роботи — в кожному плідному осіменінні, в кожному народженні телят. 

Після цього проводиться селекційноплемінна робота, бонітування, лінійне оцінювання, генетичний підбір бугаївплідників і генетичний прогноз стада залежно від завдання, яке ставить власник чи керівник — поліпшення екстер’єру, певних показників молоко, здоров’я кінцівок, вимені тощо. 

Для надання комплексної допомоги господарству ми приїздимо на ферму групою, у складі якої ветеринарний лікар, технолог, фахівці з годівлі й утримання. Щоб підібрати стаду найперспективніших плідників, наші спеціалісти збирають інформацію про походження тварин, періоди лактації, вміст жиру й білка в молоці та інші дані; проводять експертне оцінювання корів за екстер’єрними показниками. Результати оцінювання вносять до бази даних. Підбір бугаїв-плідників проводять за генеалогічними схемами, щоб уникнути близькоспорідненого схрещення. Для цього ми беремо дані в господарства за період не менший ніж сім років. 

— Які тенденції варто враховувати у виборі породи? 

— Найпоширеніша порода у світі — голштинська. Набувають популярності джерсейська порода і швіцька, які характеризуються високим умістом білка і жиру в молоці, більш вираженою стійкістю до захворювання. 

В Україні активно рекламується монбельярдська порода, яка вирізняється стійкістю до захворювання. Але у цієї породи дуже мала популяція. 

Серед м’ясних — абердин-ангуська порода: тварини вирізняються відсутністю ріг (ген комолості) й агресивною спермою бугаїв-плідників (тобто мають високий відсоток запліднювання). 

— Що порадите робити для подовження строку використання цінних корів? 

— Продуктивне довголіття — дуже важливий чинник у молочному господарстві. Адже величезна проблема голштина — саме низьке довголіття, що призводить до збільшення сервісного періоду (понад 90 днів), зменшення заплідненості та виходу телят. Тому треба дотримуватися збалансованого раціону, особливо щодо макроі мікроелементів, забезпечити худобі належні умови утримання й максимальний комфорт, зокрема мікроклімат приміщень. 

— В яких умовах живуть бугаї-плідники «Полтаваплемсервіс»? 

— У зимовий період вони живуть у приміщенні на прив’язному утриманні у спеціальних стійлах. У теплу пору року тварин переводять до літнього табору прив’язного типу. 

Перед забором сперми бугая переводять у спеціальний прогулянковий майданчик на пасивний моціон (ходьба по колу). Раніше застосовувався активний моціон — тобто бугаїв примушували ходити, але ця практика не прижилася через різні причини. Для поліпшення догляду за кінцівками тварин ми засипали літній майданчик піском — тепер наші бугаї ходять, наче по пляжу, а під час ходьби пісок полірує копитний ріг. Двічі на рік проводимо функціональне обрізування ратиць.

Забір сперми проводиться на спеціальному манежі, перед процедурою його обробляють бактерицидними лампами, як у хірургічному відділенні. 

У «Полтаваплемсервіс» дуже ретельно стежать за раціоном і якістю кормів

Ми дуже ретельно стежимо за раціоном і якістю кормів. Адже якщо бугай з’їсть пріле сіно чи корм, заражений грибами, це призведе до збою утворення спермії, а на відновлення спермогенезу знадобиться понад 40 днів. До раціону бугаїв-плідників входить високоякісне сіно однорічних і багаторічних трав, ячмінь, пшениця, кукурудза, макуха, у вільному доступі — лизунці, у складі яких є макроі мікроелементи. За потреби навесні проводимо ін’єкцію вітамінним комплексом. Загалом намагаємося менше турбувати тварин, бо найменше порушення звичного режиму — це стрес для спермопродукції. Ми навіть не заходимо до тварин під час тихої години. 

— Якими ви хотіли бачити відносини між племінним господарством і фермерами? 

— Максимально відкритими, бо за таких умов ми зможемо ефективно допомогти господарству розвивати селекційно-племінний напрям. Зі свого боку ми беремо зобов’язання не розголошувати інформацію про господарство. 

Я бажаю фермерам високих надоїв, приростів і високого виходу телят. Бо заможність у країн різна: в одних — нафта і діаманти, а в нас — це сільське господарство.   

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, червень 2020 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.}

Правильна стратегія генетичного вдосконалення стада й утілення гнучкої селекційної програми з надійним партнером забезпечать господарству успіх.

Головне завдання молочного підприємства в тому, щоб підтримувати в стаді економічно обґрунтовану кількість тварин з оптимальною продуктивністю. Водночас фахівці стверджують, що в Україні немає стада, у якому худоба має однаковий генетичний рівень, навіть серед ферм, що експортували чистопородне поголів’я. Чому так? Бо, придбавши чистопородних тварин, у господарстві вирішили, що далі поліпшувати генетику не потрібно. Такі ферми на певному етапі почнуть втрачати ефективність. 

Насправді селекційно-племінна робота над поголів’ям має тривати завжди, стверджує голова правління компанії «Полтаваплемсервіс» Валентин Грабко. «Для якісного відтворення стада потрібна правильна організація первинного зоотехнічного обліку, система моніторингу стада та висококваліфікований, мотивований технік із відтворення стада, — зазначає він. — Аналіз даних дає можливість побачити, які виробничі чи продуктивні показники „просідають”, і вирішити, які ознаки худоби потрібно вдосконалити, відповідно, яких бугаїв-плідників підбирати». 

Господарства, що працюють за таким алгоритмом у селекційно-племінній роботі, мають стабільні результати з продуктивності стада й здорове поголів’я. 

Лояльність до бренду 

Як один із прикладів успішної селекційної роботи можна навести діяльність ДП ДГ «Степне» на Полтавщині. Господарство утримує 420 дійних корів української чорно-рябої молочної породи й має племзавод по цій породі корів. Серед корів є 12й 13-тисячниці, в багатьох надої не опускаються нижче за 10 тис. літрів. Середні річні надої на корову тримаються на показниках 7000–7200 кг, жирність молока становить 3,6–3,7%. Господарство отримує в середньому понад 85 телят на 100 корів. «Нам вдається досягати успіхів в організації належної, стабільної селекційної роботи завдяки співпраці з фахівцями „Полтаваплемсервіс”, яка триває вже 40 років», — наголошує Петро Сокирко, директор ДП ДГ «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН.

Господарство віддає перевагу давньому партнеру, аргументуючи тим, що підприємство не просто пропонує перелік продукції, а ставиться до їхнього стада, як до свого. «Вони знають про кожну нашу корову чи теличку не менше, ніж ми, і застосовують індивідуальний підхід у підборі племінних бугаїв-плідників, — зазначає Петро Григорович. — Натомість інші виробники спермопродукції часто обмежуються тим, що надають каталог, а ти сам маєш аналізувати, порівнювати й вибирати бугаїв». Ще один аргумент на користь полтавських селекціонерів — їхня продукції значно дешевша, ніж в інших». 

Нині в господарстві прагнуть покращити середні надої та закріпитися на позначці не менше як 8 тис. літрів із жирністю не меншою за 3,7%. Тому головні вимоги до бугаїв насамперед стосуються продуктивності їх нащадків та якості молока. «Чим більша продуктивність корови — тим складніше її утримувати. Корова — це невеличкий завод із виробництва молока, результативність роботи якого залежить від багатьох чинників, — пояснює пан Петро. — Найменше відхилення чи то в утриманні, чи в балансі кормів по поживних речовинах призведе до того, що корова дуже швидко „знайде” собі якусь хворобу і термін її життя скоротиться». Крім того, існує зв’язок між продуктивністю і жирністю молока: досягнути 3,5% жирності молока за продуктивності 10–12 тис. літрів — досить проблематично. Також потрібно зважати на баланс цих показників з економічного боку, адже молоко потрібно не лише виробити, а й вигідно реалізувати, враховуючи уподобання споживачів. Варто врахувати й іншу взаємозалежність: чим більше молока дає корова — тим складніше отримати від неї телятко. Натомість продуктивність, якої прагне досягти господарство, дає можливість оптимально працювати над відтворенням стада й отримувати здорове поголів’я. 

Також, обираючи бугаїв-плідників, ураховують їх екстер’єр, особливо у разі осіменіння первісток: якщо великий плід, виникають проблеми в розтеленні й зростають виробничі відходи. «Критеріїв може бути багато, і фахова допомога селекційної компанії сприяє правильному вибору бугая», — зазначає Петро Сокирко. 

Правильний підбір бугая — це тільки половина успіху, адже вихід телят на 100 голів великою мірою залежить від кваліфікації техніка з запліднення. У «Степному» працюють два фахівці, які знаються на всіх тонкощах своєї справи. Підвищити свою кваліфікацію чи дізнатися про передовий досвід вони можуть на навчаннях і конкурсах, які організовує «Полтаваплемсервіс». 

Спільні цінності 

У компанії «Вітчизна», що веде молочне тваринництво на Полтавщині понад 20 років, роблять ставку на генетику, бо переконані, що ефективність молочної ферми на 70% залежить саме від неї. Господарство утримує 730 голів, із яких 330 — дійне стадо, і виробляє молоко ґатунку екстра з високими показниками жиру й білка. 

Підприємство має два племінних статуси: з розведення корів української чорно-рябої молочної й голштинської порід. Їх нетелів купують господарства з різних областей України і повертаються за наступною партією, адже за продуктивністю вони не поступаються тваринам, ввезеним з-за кордону. «Наше базове високопродуктивне поголів’я — це нащадки бугаїв „Полтаваплемсервіс”. Завдяки фаховій допомозі та консультаціям працівників цієї компанії ми отримали статус племінного. Тому всі досягнення вважаємо результатом нашої співпраці», — наголошує Лілія Шмиголь, головний зоотехнік ТОВ «Вітчизна». 

Середня продуктивність голштинів за 305 днів лактації — 9,8 тис. літрів. Рекордистки — доньки полтавського бугая-плідника Зураба — за аналогічний період дали понад 13 тис. літрів молока. Головні критерії, які господарство висуває до бугаїв-плідників, — це продуктивність дочок і тривалість продуктивного життя. Тому в партнери вибрала дві селекційно-генетичних компанії — «Полтаваплемсервіс» і CRV, які роблять акцент на продуктивне довголіття тварин. Як результат — річні надої господарства проти минулого року зросли на 2,6 кг молока на тварину. 

«Генетика, вирощена в Україні, адаптована до наших природно-кліматичних умов, тварини мають міцніше здоров’я, як порівняти із закордонними, і не мають проблем із ратицями, які ми спостерігаємо в канадської чи американської селекції», — аргументує пані Лілія. Так, використання сексованої сперми відомої американської селекції показало в господарстві високу запліднювальну здатність, але нащадки не задовольняють вимоги по екстер’єру, бо мають певні похибки з постановки ніг, що зумовлюють схильність корови до кульгавості. «Американці роблять акцент на продуктивності, але їх не цікавить тривалість продуктивного життя, — наголошує фахівець. — Тому господарства мають вибір: або балансувати з рідною й закордонною генетикою і отримувати здорових мам і телят, які забезпечать господарству молоко та повноцінне оновлення стада, або робити ставку тільки на закордонну селекцію й отримати високу продуктивність, але втрачати кошти на лікуванні й вибракуванні тварин, мати дефіцит власних генетичних ресурсів». 

Крім того, приваблива цінова політика вітчизняної компанії (до прикладу, вартість спермодози бугая Зураба — близько 77 грн, а закордонної сперми коливається в межах 180–250 грн) знижує собівартість телят. Щодо вибору форми генетичного матеріалу, то у «Вітчизні» віддають перевагу гранулі: її середній відсоток запліднення за кілька років становить по коровах понад 63% і по телицях — 75%, у той час як запліднення паєтами закордонної селекції дає 45 і 62% відповідно. 

Торік компанія успішно пройшла переатестацію як племінне господарство і планує надалі покращувати показники, зокрема, закріпити за стадом бугаїв-плідників, які сприятимуть зменшенню хвороб на мастит і покращать стадо за екстер’єрним показником. 

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2020 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.}

Для створення високопродуктивного стада великої рогатої худоби потрібні роки комплексної роботи, бо генетика – це лише 25% успіху, а 75% – це паратипічні чинники: утримання, годівля, профілактика захворювань, людський чинник тощо. І вони мають відповідати всім ветеринарно-технічним стандартам.

На цьому наголосив голова правління АТ «Полтаваплемсервіс» Валентин Грабко в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer.

«В Україні є господарства, що мають селекційні програми та ведуть селекційно-племінну роботу на високому рівні, – зазначив він. – А  чимало таких, що використовують для запліднення корів доморощених бугаїв чи низькоцінних тварин, придбаних на сусідніх фермах». І це – крок назад, адже генетика – не сезонна наука, вона створюється роками, підкреслив Валентин Грабко.

«Якщо цю специфічну справу на фермі веде малокваліфікований чи не вмотивований зоотехнік, він стане легкою жертвою для менеджерів із красивими каталогами, які переконують, що після застосування їхньої дорогоцінної сперми молоко потече рікою, – зауважив він. – Для ефективної роботи господарі та спеціалісти ферми обов’язково мають рахувати витрачені фінанси на кожну спермодозу та плідне осіменіння, моніторити інформацію про продуктивність у господарствах, які працюють з іншими племпідприємствами».

Серед негативних змін у генетиці великої рогатої худоби, що відбулися в Україні за останні роки, – відсутність племінної служби України й оцінювання бугаїв-плідників.

На цьому в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer наголосив голова правління АТ «Полтаваплемсервіс» Валентин Грабко.

«На мою думку, варто повернути таку структуру, але у видозміненому вигляді, – вважає він. – Це має бути незалежна, сучасна служба, зі своєю генетичною базою, до якої входили б не лише бугаї-плідники, а й материнське стадо для їхнього геномного оцінювання».

За словами Валентина Грабка, в Україну з-за кордону ввозять багато спермопродукції з різних країн. До частини партій виникають серйозні запитання щодо ветеринарної безпеки, якості та генетичної цінності сперми, дотримання всіх вимог під час її фасування.

«Так, згідно з правилами, постачальник за ввезення кожної партії спермопродукції має надавати певну кількість спермодоз для перевірки якості, – зазначив він, – однак далеко не всі цього дотримуються. Крім того, разом із деякими бугаями закордонної селекції до України було завезено генетичні захворювання, а від таких запліднювачів годі чекати продуктивного поголів’я».

Також Валентин Грабко визнав, що генетика в Україні перетворилась тільки на бізнес, і за відсутності наукової складової – це біда для держави.